Резильєнтність – це здатність людини адаптуватися та відновлюватися після стресу, травм та інших важких випробувань. У реальному житті це проявляється як здатність вчасно оговтатися і йти далі. Це не просто виживання, а здатність рости та розвиватися, незважаючи на труднощі. Важливо пам'ятати: ніщо не може гарантувати стійкість, так само як і те, що ми ніколи не потонемо. Але навчитися "плавати" все одно варто, особливо коли ми маємо намір допомагати іншим у "воді". В умовах війни резильєнтність набуває особливої ваги, адже допомагає людям витримувати психологічний тиск, зберігати надію та знаходити внутрішні ресурси для подолання травматичного досвіду. Розвиток нашої резильєнтності сприяє не лише особистому благополуччю, а й стійкості всієї громади, дозволяючи ефективніше відновлюватися після стресових подій та будувати майбутнє.
Мета тренінгу
Підвищення рівня психологічної стійкості (резильєнтності) учасників шляхом надання практичних інструментів та стратегій самодопомоги та взаємодопомоги.
Розвивати навички адаптації та відновлення після труднощів, сприяючи покращенню психологічного благополуччя та якості життя учасників.
Цільова аудиторія
-
Представники громадських організацій та волонтери, які працюють з вразливими групами населення.
-
Соціальні працівники, психологи, медичні працівники, які потребують інструментів для підтримки психологічної стійкості клієнтів та власної.
-
Особи, які пережили травматичні події або стикаються зі значним стресом у повсякденному житті та прагнуть розвинути навички самодопомоги.
-
Всі, хто цікавиться темою психологічної стійкості та бажає навчитися ефективним стратегіям подолання труднощів.
Автор: Рашель Тібо, Ph.D., O.T. (c), O.C. – консультант з питань психологічної стійкості, взаємодопомоги та реабілітації на рівні громад. Має значний досвід у сфері психологічної підтримки, особливо в контексті кризових ситуацій та травматичних подій. Як консультант, пані Рашель спеціалізується на розробці та впровадженні програм, спрямованих на підвищення резильєнтності окремих осіб та цілих громад. Її підхід базується на принципах самодопомоги, взаємопідтримки та активного залучення громади до процесу відновлення. Рашель Тібо є сертифікованим професійним ерготерапевтом (Occupational Therapist) та має докторський ступінь (Ph.D.), що підкреслює її глибокі знання та експертизу у сфері психологічного здоров'я.
- Викладач: Admin VMHCE
Курс спрямований на формування базових знань і практичних навичок у сфері психічного здоров’я з урахуванням сучасних викликів, зокрема роботи з військовослужбовцями. Навчання поєднує психоосвіту, практичні інструменти саморегуляції, елементи тілесно-орієнтованих підходів та контроль засвоєння матеріалу.
Курс побудований у форматі послідовних навчальних модулів і передбачає самостійне опрацювання матеріалів, перегляд відео, роботу з презентаціями та проходження тестового контролю.
Мета модуля
Допомогти фахівцям зрозуміти специфіку психологічної допомоги військовослужбовцям з урахуванням умов служби, досвіду бойових дій та психоемоційних навантажень.
За останні 20 років досягнення в генетиці та нейробіології докорінно змінили наше розуміння залежності. Наука говорить чітко: розлад вживання ПАР (психоактивних речовин) — це не слабкість характеру, а рецидивуюча хронічна хвороба. За своєю природою вона подібна до таких станів, як гіпертонія, діабет або астма.
На жаль, сфера лікування та реабілітації досі наповнена застарілими міфами та стигмою. Розрив між доказовою медициною та клінічною реальністю залишається критичним.
В рамках проходження курсу пропонується науково-обґрунтований погляд на проблему залежності.
Під час курсу будуть підняті наступні теми:
- розгляд біологічних механізмів розлад вживання ПАР
- руйнування найпоширеніших культурних та ідеологічних міфівзменшення розриву між науковими фактами та вашою практикою
Організаційні деталі:
- Для кого: Психологи, психіатри, наркологи та всі, хто цікавиться сучасною роботою з пацієнтами із залежністю
Актуальність теми: Перетин психічних розладів та розладів вживання психоактивних речовин (ПАР) є одним із найскладніших викликів у сучасній клінічній практиці. Клінічна картина часто розмита: симптоми інтоксикації або синдрому відміни можуть імітувати, маскувати або загострювати прояви афективних розладів.
Лікарю та психологу вкрай важливо відповісти на питання: "Це маніфестація ендогенного захворювання чи наслідок вживання речовин?" Помилка на цьому етапі веде до некоректної стратегії лікування.
Про що цей курс: Ми розглянемо алгоритми розпізнавання та розмежування симптомів у пацієнтів з подвійним діагнозом. Курс базується на сучасних діагностичних критеріях та клінічних кейсах.
Ключові питання курсу:
- Діагностична дилема: Як відрізнити симптоми афективних розладів (депресія, БАР, тривожні стани) від ефектів впливу ПАР?
- Специфіка речовин: Які саме ПАР імітують маніакальні епізоди, а які — клінічну депресію чи психоз?
- Первинність та вторинність: Маркери, що вказують на первинний психічний розлад або на розлад, індукований речовиною.
- "Червоні прапорці" в анамнезі: На що звертати увагу при зборі інформації, коли пацієнт заперечує вживання.
Ви отримаєте інструменти для:
- Чіткого розпізнавання коморбідних станів
- Проведення якісної диференційної діагностики
- Побудови адекватного терапевтичного маршруту для "складного" пацієнта
Організаційні деталі:
- Формат: Лекційний матеріал + розбір кейсів
- Для кого: Психіатри, лікарі-наркологи, клінічні психологи, психотерапевти
